| ФУТБОЛ. ВТОРАЯ ЛИГА. ФК «ХАРЬКОВ» — ВНЕ ИГРЫ |
|
|
| 12.07.2010 | |
 12 липня 2010 р. 1. ФК "Іллічівець-2" Маріуполь 2. ФК "Суми" Суми 13 липня 2010 р. 3. ФК "Шахтар-3" Донецьк 4. ФК "Десна" Чернігів 14 липня 2010 р. 5. ФК "Полтава" Полтава 6. ФК "Шахтар" Свердловськ 7. ФК "Верес" Рівне 15 липня 2010 р. 8. ФК "Сталь" Дніпродзержинськ 9. ФК "Гірник" Кривий Ріг 16 липня 2010 р. 10. ФК "Кремінь" Кременчук 11. ФК "Олімпік" Донецьк 12. ФК "Енергія" Нова Каховка 19 липня 2010 р. 13. ФК "Металург-2" Донецьк 14. ФК "Єдність" Плиски 15. ФК "Дніпро-2" Дніпропетровськ 20 липня 2010 р. 16. ФК "Рось" Біла Церква 17. ФК "Динамо" Хмельницький 18. ФК "Олком" Мелітополь 21 липня 2010 р. 19. МФК "Миколаїв" Миколаїв 20. ФК "Гірник-Спорт" Комсомольськ 21. ФК "Нива" Тернопіль 22 липня 2010 р. 22. ФК "Чорноморець-2" Одеса 23. ФК "Скала" Моршин 24. ФК "Бастіон" Іллічівськ Косвенным подтверждением кончины ФК «Харьков» служит и интервью сайту ПФЛ бывшего начальника ФК «Харьков» Сергея Чуйченко Сергій Чуйченко – завдяки Бавикіну став футболістом Народився 25 жовтня 1968 року. В команду прийшов з аматорського клубу «Цементник» Балаклея, Харківська обл.. За команду провів 163 матчі, в яких забив 96 м’ячів. В кубку України забив 5 м’ячів у 12-ти матчах, що є рекордом команди. Найкращий бомбардир першої ліги в сезонах 1994/95 та 1995/96 рр. Рекордсмен першої ліги за сезон – 36 м’ячів!!(1995/96)р.р. Разом з Вадимом Плотниковим («Сталь» Алчевськ) очолює список бомбардирів першої ліги – 117 голів. Входить до символічної збірної ПФК «Олександрія» за 20 років. Найкращий гравець в історії команди. Бронзовий призер першості України у складі команди в сезонах 1993/94 та 2000/01 р.р. В складі «Поліграфтехніка »грав з 1993 по 1995 та з 2000 по 2002 роки. — Сергію, вас називають рекордсменом з кількістю забитих м’ячів у змаганнях першості України… —Рекордсмен – не тільки я, а й Вадим Плотников: ми забили по 117 м’ячів у матчах серед команд першої ліги, просто він зіграв більше ігор, ніж я. А так, дійсно, вважається, що Плотников і Чуйченко – одні з тих, хто забив більшість м’ячів. — Скільки років Ви віддали футболу? — Футболу я присвятив 20 років. Як футболіста мене виростив колишній суддя Леонід Бавикін, який до того, як прийти в суддівство був тренером. Він був дуже хорошим арбітром, завжди працював на досить відповідальних матчах за участю іменитих команд. На моє переконання, він був одним з найкращих арбітрів в Україні. І як тренер він був досвідченим фахівцем – завжди у початківці міг побачити перспективного футболіста, зокрема в нас, одинадцятирічних хлопцях. Потім він припинив тренерську кар’єру, ставши суддею. Завдяки йому я і став футболістом. Пам’ятаю, ще хлопцем приходив на стадіон подивитися матчі «Металіста» за участю тодішніх зірок футболу - команда була дуже сильна. Атмосфера на стадіоні була неперевершена, глядачі настільки були поглинені грою, що не захопитися було просто неможливо. Тому бажання стати футболістом не виникло миттєво, а народилося в дитинстві після відвідування таких матчів. Крім того, хотілося самому собі довести, що я можу грати у футбол та виглядати на полі не гірше за інших футболістів. — Хто вплинув на Ваш вибір стати футболістом? — Я сам обрав футбол, моя сім’я ніколи не була проти, адже футбол завжди був та є спортом №1. — Як Ви попали до складу «Олександрії»? — Я приїхав з Азовська й близько півроку грав на область. Як зараз пам’ятаю: ми грали в Олександрії та мені вдалося забити два м’ячі, що, звичайно ж. сподобалося тренеру команди. Він запросив мене до складу «Олександрії». Порадившись із дружиною, я прийняв пропозицію та переїхав до міста Олександрія. Обставини складалися успішно і вже протягом першого року мені вдалося забити, здається, 26 м’ячів. Таким чином, кар’єра в «Олександрії» ставала успішною і загалом я присвятив цьому клубу 5-6 років. — Ви мали нагоду працювати з різними тренерами. Чия робота Вам імпонувала? — Відверто кажучи, колективи були різні, а тренери просто виконували свою задачу. Підібрати оптимальний колектив досить непросто. І стосунки всередині команди залежать і від президента, і від тренера, і від самих футболістів. З кожним тренером стосунки складалися по-різному й визначити, хто з них кращий, не можу. — Чому Ви зараз присвячуєте життя? — Нещодавно я припинив роботу в ФК «Харків», де був начальником команди, наразі працюю в ФК «Металіст», граю за команду ветеранів. — Не думали розпочати кар’єру тренера? — Спочатку в мене було таке бажання. Але обставини складалися таким чином, що я здебільшого працював на адміністративних посадах – начальник команди або адміністратор – досвід є і мені це краще вдається, тому щось змінювати у напрямі роботи мені б не хотілося, хоча й були пропозиції. |
Комментарии
2010-07-3121:29:24
2010-07-1214:59:10
2010-07-1214:56:30