| Мирон Маркевич: "Металіст" міг зараз бути на першому місці |
|
|
| 23.12.2011 | |
 Поделитесь новостью с друзьями  Мирон Богданович не дуже задоволений першою частиною сезону, оскільки у чемпіонаті його команда втратила забагато очок. — На зимові канікули ви пішли з хорошим настроєм? — Та не сказав би. Надто вже багато очок ми недорахувалися в іграх чемпіонату. Невиправдано багато. Тому настрій, якщо оцінювати за п'ятибальною шкалою, у мене на "четвірку з мінусом". — Про які матчі мова? — Перш за все, про домашні - з "Арсеналом", "Ворсклою" і "Динамо". У цих іграх ми втратили сім очок. Прикро, звичайно, але нічого не поробиш. Крім того, настрій зіпсувала виїзна зустріч з "Оболонню". Справді, пропустити три м'ячі від "пивоварів", коли гра проходила лише на одній половині поля - це просто смішно. От і рахуйте: втрачено дев'ять очок! Гаразд, програли "Динамо", але решту матчів треба було вигравати! Зараз були б на першому місці... — Зате у всіх інших матчах далеко від рідних стін "Металіст" жодного разу не залишав поле переможеним. — У тому-то й річ, що на виїзді нам грати легше, ніж удома. І так не перший сезон. — Припускаю, що і пояснення цьому ви давно знайшли... — В іграх з нами "закриваються" всі команди, в тому числі й "Динамо". Суперники розуміють, що з нами безглуздо грати у відкритий футбол. А ось при іншій тактиці є шанс зачепитися за позитивний результат. Хтось вгадує, а хтось - ні. — Поєдинки "Металіста" з "Динамо" не перший рік складаються з перемінним успіхом. З "Шахтарем" ж відносини вашої команди, навпаки, були однозначні, але в нинішньому сезоні традиція порушена: ви взяли верх над гірниками в Донецьку - 2:1. — Так, гарна була гра. Наприкінці матчу суперник міг і зрівняти рахунок - як, втім, і пропустити. У тому поєдинку добрих півтора тайму ми володіли ініціативою, але після вилучення Папи Гуйе виникли проблеми. Якщо аналізувати матч в цілому, в ньому "Металіст" зіграв тактично грамотно. Правда, не обійшлося без хвилювання. Ведучи в рахунку 2:0, мимоволі згадував особливості колишніх матчів з "Шахтарем", в яких ми пропускали на останніх хвилинах. Причому як вдома, так і на виїзді. Історія, на щастя, не повторилася - Бог милував. Рано чи пізно удача повинна була зіграти на нашу користь. — Багато фахівців, вболівальники та журналісти були єдині в думці, що за рівнем матч "Шахтар" - "Металіст" можна порівняти з серйозним єврокубковим протистоянням. — Згоден. Гра дійсно була європейського рівня, причому з бох сторін. Ніхто не відсиджувався в обороні - ось що найголовніше. Атакували обидві команди, і у кожної з них були гольові моменти. Напевно, такий футбол і подобається глядачам. Побільше б таких поєдинків - і рівень нашої Прем'єр-ліги помітно б зріс. — Якщо говорити про виступ "Металіста" в нинішньому сезоні, то, незважаючи на втрату очок, він в цілому став вдалим. Але в бочці меду все-таки не обійшлося без ложки дьогтю... — Ви про кубковий поєдинок з "Карпатами"? У ньому ми надали можливість проявити себе футболістам, які мали меншу ігрову практику і незадоволеним нерегулярними потрапляннями в основу. У львівському матчі грав досить сильний склад - хлопці, які виходили до цього на заміну, плюс ті, хто ще недавно входив в основну обойму. Але раз вже вони не змогли добитися позитивного результату - значить, це їхні проблеми. —За достроковий виліт з кубкового розіграшу гравці були оштрафовані? — Ні. У Львові вони старалися, і я не можу сказати, що в тому матчі вони валяли дурня. Але разом з тим хлопці побачили, що слід ще більше працювати над собою. "Карпати" цього року - не та команда, яка на щось претендує. Ось і потрібно було обігравати її навіть таким складом. Якщо не змогли - значить, тренуйтеся більше. — Але варто враховувати, що "Металіст" для "Карпат" - серйозний подразник. — Та яка зрештою різниця! Ми для всіх подразник. Ви бачили, як суперники виходять в Харкові на гру? Як на останній бій! Глядацька аудиторія у нас налічує 30-35 тисяч - де ще, крім Донецька, вони можуть у таких умовах зіграти? Це вкупі з неповторною футбольною аурою створює відповідний настрій будь-якій команді. Кожна бореться з нами як би з листа, без якихось психологічних комплексів. Повірте, всі без винятку суперники видають хороші матчі. Прохідних ігор немає. — І скільки, по-вашому, потрібно часу "Металісту", щоб зайняти місце одного з двох грандів - "Динамо" або "Шахтаря"? — По грі ми цим командам не поступаємося, і це всі бачать. Єдине, що нам заважає, так це психологічний бар'єр. Ми повинні навчитися не роздавати очки середнякам. Особливо в домашніх матчах. Виходить, що ми атакуємо-атакуємо, а варто супернику завдати чи не єдиний удар, як м'яч залітає у ворота. Вся справа в нестачі концентрації. "Динамо" і "Шахтар" таких помилок не допускають. — Чи часто дозволяєте своїм підопічним імпровізувати на полі? — Постійно! Дозволяю вдаватися до нестандартних ходів в атаці. Адже їх відсутність збіднює футбол. А от в обороні імпровізацію я забороняю. В деяких моментах це не йде нам на користь, проте я все ж буду домагатися того, щоб навіть при першому пасі підопічні хоч і ризикували, але робили менше помилок. — Якісь несподіванки на довгій турнірній дистанції команду підстерігали? — Не пригадаю. Несподіванки ми створювали собі самі. Від суперників ж їх не було. — Наявність у команді великої групи легіонерів наклало відбиток на гру? — Хіба що позитивний. Всі наші іноземці в основному молоді хлопці. Найстаршому з них, Шав'єру, лише 29-й рік - йому ще грати і грати. Зрозуміло, що в моїй тренерській роботі з легіонерами є своя специфіка. Проте багато в чому мені допомагає клуб - я б сам не впорався. Вся інфраструктура "Металіста" працює на те, щоб створити умови для іноземних футболістів і приділити їм максимум уваги. — Труднощі в роботі з легіонерами існують? — Їх напевно відчуває будь-який тренер. Але я був готовий до цього і розумів, що у кожного іноземного гравця свій характер, свій менталітет, звички. Головним критерієм для мене є ставлення легіонера до роботи на тренуванні. Якщо він починає клеїти дурня, я відразу ставлю його на місце. Жорстко і в той же час тактовно. Ні, крик, образи і мат не звучать - все відбувається спокійно, в індивідуальних бесідах. — Чи часто на адресу "Металіста" приходять запити від зарубіжних клубів на того чи іншого футболіста? — Дев'яносто відсотків гравців нашої команди знаходяться у сфері інтересів різних клубів. Але жоден з них не рветься йти. Хоча запевняю вас: отримай будь-який футболіст конкретну пропозицію від клубу серйозного калібру, я б заперечувати не став. Поставився б до цього з розумінням. ТСН |
