| ФУТБОЛ. ФФУ |
|
|
| 03.04.2010 | |
 ФФУ: невгамована жага до влади «Команда», «Футбол», «Спорт-Експрес» в Україні», «Пресинг» та інші «корпоративні» ЗМІ вже яку кампанію закрутили, принижуючи і ображаючи Прем’єр-лігу! І мета її навіть не дискредитація президента УПЛ В. Данілова, а радше величезне бажання відволікти опонентів від гострих проблем, через які задихається український футбол. Перевести проблеми в площину з’ясування стосунків, здавалося б, найпростіше. Але от прикрість: не виходить, і все тут. Раніше виходило, а за Данілова не виходить. Напевно, цілі не ті. Адже чого добивається Прем’єр-ліга? Не Данілов (!), а саме УПЛ, читай клуби: * зробити Чемпіонат видовищним, цікавим, безкомпромісним! * створити всім клубам рівні умови; * отримати можливість розвитку продукту «Чемпіонат України» і організації «Прем’єр-ліга». Цілком природні і зрозумілі цілі. Що робить ФФУ: * не бажає допускати клуби до управління футболом. Доходить до маразму, коли представники регіонів, де професійний футбол помер (Херсон, Миколаїв, Житомир), ухвалюють доленосні рішення про розвиток елітного футболу; * відмовляється проводити виважену реформу футбольного арбітражу; * відмовляє УПЛ в передачі всього комплексу прав (телевізійних, комерційних тощо) при проведенні змагань; * протистоїть всім ініціативам УПЛ; * потурає невеликій групі розкольників в ігноруванні директив УПЛ. Навіть людині, далекій від цих проблем, зрозуміло, хто «за» прогрес, а хто «проти». Але головний ідеолог ФФУ С. Васильєв, а також його послідовники А. Франков, Ю. Карман, Е. Липовецький із впертістю та завзяттям, що заслуговують на більш гідне застосування, видають це за конструктивну позицію ФФУ! Останнє десятиліття характеризує наростаючі проблеми в суддівстві. Вони призвели до звироднілості кваліфікованих суддів і появи касти «придворних»: Сіренка, Даньковського, Вакса, Шмігельського, Швецова тощо. І кому, як не ФФУ шукати шляхи виходу з цієї беззаперечної кризи. Але потрапивши в лабети, з них вже не вибратися! Кругова порука серед вищих чинів ФФУ – Г. Суркіс, С. Стороженко, С. Татулян – не дає можливості об’єктивного, здорового, реалістичного подолання проблем. І заганяє шляхи їх вирішення все глибше і глибше. Сьогодні для цих людей визнати необхідність реформування тієї чи іншої структури – означає втратити не тільки обличчя, а й владу, таку солодку, таку жадану. Федерація футболу України вже давно живе дутим авторитетом завдяки розпіареним декілька років тому акціям і псевдоноваціям на кшталт «Урок футболу у школі», «Футбол в кожен дім» тощо. На цьому полі брехні і «квітне» таке махрове окозамилювання, як масовість студентського і сільського футболу, де понад 30 тисяч (!) команд оспорюють призи і титули. Чиновники федерації вже давно стали непрохідною стіною в нашому футболі. Будь-які рішення, що ухвалюються дисциплінарними органами і органами правосуддя ФФУ, мають одну мету: захистити мундир чиновника федерації будь-якою ціною. У цьому завзятті браві полковники доходять до абсолютного абсурду. Пригадайте хоча б зовсім недавню історію з невдалим переходом В. Федорчука з ФК «Львів» до «Арсеналу». Як вже мордували Комітет зі статусу гравців і КДК непоступливу Прем’єр-лігу за відмову зареєструвати контракт. А закінчилося тим, що КДК соромливо визнав: не було контракту між клубами, як і між «Арсеналом» та футболістом. «Арсенал», мовляв, надав проекти контрактів (?). І що ж, доблесні лицарі боротьби за справедливість С. Решко, Д. Лутюк та їм подібні не можуть, ухвалюючи рішення, відрізнити контракт від проекту? Білі нитки, панове! І вони всюди, де ФФУ намагається правдами і неправдами захистити себе від УПЛ, що набирає сили й авторитету. Ну не звикли вони ділитися, тим паче владою. Ось і пишуть безглузді речі, придумують «рішення». Дуже повеселила відповідь виконавчого директора ФФУ О. Бандурка на прохання повернути платежі солідарності УЄФА, які в 2002-2006 рр. професійні клуби перераховували на будівництво бази збірних України в Гореничах: «Будь-які претензії щодо повернення витрачених коштів є безпідставними», «Керівництво ФФУ неодноразово давало ґрунтовні роз’яснення для футбольної громадськості з приводу усіх нюансів реалізації проекту будівництва», «Детальна інформація про інвестиції у цей об’єкт містилася й у фінансових звітах 7-го та 9-го Конгресів ФФУ, котрі також було затверджено відповідно до Статуту організації. У цьому зв’язку дану тему вважаємо повністю вичерпаною» (???). За фактом вийшло, що гроші пішли незрозуміло куди, а у ФФУ навіть не вважають потрібним звітуватися перед клубами за їх меценатство, що пахне відвертою крадіжкою. Васильєв і його послідовники повинні зрозуміти: біле не можна вічно називати чорним, навіть якщо це дуже треба «верховному» Григорію Михайловичу. Навіщо було переносити 13 тур чемпіонату? Адже фахівці запевняли, що додаткові дні підготовки для нашої збірної – насправді лише послаблення футболістам, які розхолоджуються безглуздим перебуванням на базі. Нині же зі стін ФФУ долинає заклик відтермінувати закінчення чемпіонату на тиждень. Клуби на це не пішли. Хто ж захоче ще тиждень «киснути» на роботі, коли в голові думки лише про відпустку?! Але «борзописці» Васильєва в мить затягнуть «пісню» про деструктивну позицію Прем’єр-ліги, небажання допомагати головній команді країни тощо. Ось лише про те, що зміни в календарі – це кричуще порушення договірних зобов’язань, які через рішення Конгресу проштовхує С. Стороженко, в Будинку футболу замовчать. Не вигідно! Це ж як треба зашорити поважну у футболі людину, яким, безумовно, є С. Решко, аби він писав подібне: «надати ДОКУМЕНТАЛЬНЕ підтвердження факту приховування з боку ФФУ та її керівника договірного характеру матчу «Металіст» – «Карпати», «пред’явити інші фактологічні матеріали». Не відстає від колеги і новоявлений футбольний генерал І. Кочетов: «Я не адвокат харківської команди, але за ці дії «Карпати» повинні бути серйозно покарані» (?). У боротьбі всі засоби хороші – саме під таким гаслом ведеться війна проти Прем’єр-ліги, де замовниками виступають керівники федерації. А подібних прикладів, лише за останніх півроку, можна навести до півсотні. А ось з найсвіжішого: С. Стороженко рішенням ФФУ дуже хотів змістити початок весняної частини змагань, посилаючись на стан газонів у розпал зимової стихії, влаштовувалися жорсткі перевірки, особливо стадіонів в Ужгороді і Києві («Оболонь-Арени»). А в підсумку виявилось, що найжахливіше поле саме в Стороженка. Тому що нового газону, постеленого на «одному з найкращих в Європі» стадіонів в Харкові, не вистачило навіть на одну зиму. Якщо поставити за мету провести аналіз усіх висловлювань і дій посадових осіб ФФУ у відносинах з УПЛ, повірте, за голову схопляться не лише Блаттер з Платіні. В. Данілов змушений був розповісти про реальну ситуацію в нашому футболі на Асамблеї європейських ліг. Адже ще на Конгресі та останніх Виконкомах ФФУ президент Прем’єр-ліги намагався вивести на конструктивний рівень обговорення проблем у клубному футболі, які не варто ховати як шило в мішку. До речі, це не Данілов першим звернувся до Європи. Першим це зробив Олександр Іванович Бандурко, який викривив суть документа, що його було надіслано до ФФУ, аж ніяк не для подальшого скерування у ФІФА, а для вивчення й ухвалення щодо нього загального рішення. Свій свого в образу не дасть, тому й вирішили Григорій Михайлович із «товаришами» відразу дати відкоша цій примхливій УПЛ. Відкоша то дали, а що далі? З суддівством справи все гірші і гірші. Сергій Аршакович приборкує дуже вміло, але ж не можна так, щоб всі були ручними, і до того ж киянами! Адже ФІФА, дізнавшись про таку «практику» ФФУ, може й владу застосувати. Якось останнім часом стихли завзяті письменники. «Спорт-Експрес» взагалі зайняв вичікувально-аналітичну позицію: подивимося, хто кого, а вже потім… Один Франков без найменших докорів сумління строчить у «Футболі» пасквілі без передиху. Такий режим роботи, напевно, дозволяє йому увірувати в праведність власної (і привнесеної товаришами) ідеї. Тільки от буде колись соромно, Артеме Вадимовичу, і боляче… Підсумок вищесказаного елементарний і очевидний. ФФУ дуже хотіла після норовистого Сафіулліна всадити в крісло президента Прем’єр-ліги підконтрольну нею людину: благо власники клубів дуже вже довго вели торги за це не таке вже й солодке, але надто престижне і вагоме місце. Здавалося б, ще крок, і В. Рабинович міцно всядеться в це крісло. Але не склалося, і з липня минулого року ФФУ де відкрито, а де підпільно веде справжнісіньку війну проти УПЛ. Скасовували реєстрацію, в правах обмежували, договір не підписували, на кожен «апчхи» незадоволених видавали рішення КДК. Але чомусь Прем’єр-ліга на чолі з «ніяким» Даніловим продовжувала жити, виграючи паралельно одну апеляцію за іншою, процес за процесом. Прем’єр-ліга житиме, хоча б тому, що цього дуже хочуть ті люди, які там працюють і ті, хто дав їм цю роботу. Всі підступи чиновників ФФУ приречені на провал, тому що рухає ними не ідея і боротьба за інтереси футболу, а жага до влади, абсолютної влади будь-якою ціною… Руслан Сухоцький,ZIK |
Комментарии
2010-04-0311:58:24
Спасибо. Голос из Донецка