| ФУТБОЛ. ПРЕМЬЕР-ЛИГА УКРАИНЫ |
|
|
| 29.11.2009 | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
|
МЕТАЛЛИСТ: ЭХО ДРУГ ДРУГА  Сегодня — 4 матча 15-го тура РЕЗУЛЬТАТЫ и ТАБЛИЦА (обновляются по ходу игр!!!)
28 ноябряЗакарпатье — Кривбасс 3-0 Голы: Тимченко, 54, Платонов, 71(п), Ксенз, 89 Карпаты — Ильичевец 2-2 Голы: Федецкий, 40, Кожанов, 73 — Мельник, 25, Кривошеенко, 76/ На матч з «Іллічівцем» гравці «Карпат» виходили з бажанням перемогти і в такий спосіб привітати Почесного президента клубу Петра Димінського та свого універсала Артема Федецького. Перший напередодні відсвяткував 55-літній ювілей, а другий три дні тому став батьком. Як не прикро, але мусимо констатувати, що з подарунками не склалося. Перед грою в перемозі «Карпат», окрім, звісно, гравців і вболівальників «Іллічівця», навряд чи хтось сумнівався. Адже після повернення в елітний дивізіон львів’яни зіграли з маріупольцями чотири матчі і в усіх перемогли із сумарним рахунком 9:2. До того ж підопічні Іллі Близнюка, загалом непогано пройшовши стартову чверть дистанції чемпіонату (у восьми іграх набрали 13 очок), в останніх п’яти поєдинках не змогли поповнити свій турнірний доробок жодним пунктом: п’ять поразок при просто таки жахливій грі в обороні – пропустили 14 м’ячів, забивши при цьому 4. Натомість «Карпати» в двох останніх іграх у гостях зуміли відстояти нічию з «Динамо» (1:1) та вирвати перемогу у «Кривбаса» (2:1). Тож практично всі вболівальники команди господарів перед грою задавалися лише одним питанням – з яким рахунком їхні улюбленці обіграють гостей з Маріуполя. Хоча минулий матч «Карпати» виграли, їхній керманич Олег Кононов порушив неписане футбольне правило про те, що переможний склад не міняють. У порівнянні з грою в Кривому Розі, в центрі оборони замість Івана Мілошевіча вийшов Євген Тарасенко. Ігор Худоб’як з позиції правого крайнього перейшов у лінію півзахисту, а разом з Сергієм Кузнецовим наступ на флангах вели Денис Кожанов і Сергій Зеньов – справа і зліва відповідно. Гра розпочалася за сценарієм, який передбачали практично всі. «Карпати» зі стартовим свистком арбітра перейшли на половину поля гостей, а «Іллічівець» одразу дав зрозуміти, що головне для нього – безпека власних воріт, які захищав екс-кіпер львів’ян Всеволод Романенко. Тим не менше, перший удар по воротах суперника завдали маріупольці: на 4-й хвилині капітан гостей Вадим Мельник отримав м’яча на лінії карного і пробив, але Андрій Тлумак у рамці обрав правильну позицію. Карпатівці з відповіддю не забарилися. За три хвилини новоспечений батько Артем Федецький намагався застати зненацька Всеволода Романенка, але після його удару з-за меж карного м’яч рикошетом від оборонця пішов на кутовий. Денис Кожанов корнер виконав на ближню стійку, де Євген Тарасенко намагався в стрибку переправити бальон у сітку, але той пройшов поряд зі стійкою. Ще одну чудову нагоду відкрити рахунок центральний захисник «зелено-білих» мав на 14-й хвилині. Причому асистентом знову був Денис Кожанов. 9-й номер господарів подав верхом зі штрафного від лівої бровки в район 11-метрової позначки і Тарасенко-старший, стоячи спиною до воріт, головою намагався переправити круглого у дальню «шістку» – і знову шкіряна куля пройшла поряд зі стійкою. Вболівальники «Карпат» чудово пам’ятають, як в попередньому домашньому матчі із запорізьким «Металургом» Денис Кожанов забив красень-гол зі штрафного. З цієї ж точки він виконував штрафний і сьогодні на 19-й хвилині. Цього разу не вийшло – м’яч пройшов вище воріт. Загалом «Карпати» в першій половині першого тайму діяли не надто настирливо в атаці. Більше того, складалося враження, що вони розраховують виключно на свій більш високий клас і сподіваються, що м’яч рано чи пізно, але обов’язково опиниться в сітці. Зрештою, так воно і сталося – на 20-й хвилині карпатівці організували гол... у власні ворота. Олег Голодюк в центрі поля, як то кажуть, на рівному місці втратив м’яч. Круглим після передачі партнера заволодів Вадим Мельник, протягнув його у карний і технічно підсік над Андрієм Тлумаком, який кинувся тому в ноги – 0:1. Пропуствиши такий прикрий гол, який майже всі сприйняли, як непорозуміння, карпатівці миттєво кинулися відігруватися і вже за хвилину мали чудову нагоду відновити рівновагу в рахунку. Денис Кожанов на підступах до карного обіграв двох захисників, увійшов в штрафний і пробив низом, але удар вийшов відверто несильним і до того ж прямо в руки воротарю. Атакували «Карпати» й у наступні 15 хвилин, але до по-справжньому небезпечних ситуацій у володіннях Всеволода Романенка справа не доходила. Грі підопічних Олега Кононова бракувало неординарних дій. Таких, якими вони відзначилися на 39-й хвилині. Причому зробили це двічі упродовж 60-ти секунд. Спочатку Олег Голодюк, обігруючи захисника у карному, опинився на газоні. Практично ніхто не сумнівався, що зараз арбітр матчу Віктор Швецов з Одеси вкаже на точку. І справді, суддя дав свисток, але після нього не господарі били пенальті, а Олег Голодюк побачив перед собою жовту картку. Рішення дуже суперечливе… Однак у фіналі вже наступної атаки «зелено-білих» Віктор Швецов вже не вагався з призначенням 11-метрового у ворота гостей. «Карпати» розіграли в центрі багатоходівку і кинули в прорив лівим флангом Ігоря Ощипка. Лівий захисник стрімко увірвався в карний і на високій швидкості спробував обійти оборонця. Останній не придумав нічого кращого, як зупинити карпатівця з порушенням правил. Виконувати вирок арбітра взявся Артем Федецький, хоча першим м’яч у руки взяв Сергій Кузнецов. З точки Артем пробив не сильно і прямолінійно – низом посередині між кіпером і лівою стійкою воріт. Тож Всеволоду Романенку не складало великих труднощій впоратися з ударом. Однак зафіксувати м’яч йому не вдалося, а партнери, склалося враження, явно не очікували такого розвитку подій, тож першим на добиванні був Федецький, який з чотирьох метрів щосили вгатив круглого у сітку – 1:1. Окрилені успіхом, «Карпати» прагнули вийти вперед ще до перерви. І на останній хвилині першого тайму вони були близькими до цього. Після навісу з правого флангу у виконанні Артема Федецького, Денис Кожанов головою метрів з десяти намагався переправити м’яч у ближній нижній кут – забракло якихось півметра. Як і в першому, в другому таймі першими по воротах суперника пробили гравці команди гостей. Іван Кривошеєнко пробив низом з лінії карного і Андрій Тлумак лише з другої спроби накрив м’яча. Після цього територіальна перевага була на боці карпатівців, а другий гол «зелено-білі» організували на 58-й хвилині. Після передачі верхом з лівого флангу в район 11-метрової позначки боротьбу на другому поверсі вели два центральних захисники «Іллічівця» та центрфорвард «Карпат» Сергій Кузнецов. Однак жоден з них до м‘яча не дотягнувся і круглий полетів на дальню стійку, де всіма забутий Сергій Зеньов ударом головою не залишив Всеволоду Романенку жодних шансів. Гол! І тут знову в епіцентрі подій опинився арбітр Віктор Швецов. Одесит взяття воріт відмінив – на його думку, Сергій Кузнецов порушив правила. Щоправда, для всіх так і залишилося загадкою – в чому був «кримінал» з боку 79-го номера галичан. Звісно, такі рішення аж ніяк не додають оптимізму гравцям. Але карпатівці вкотре довели, що суддівські помилки їх не вибивають з колії. Вдало увійшов у гру Сандро Гурулі, який на 66-й хвилині замінив Олега Голодюка і тут же дальнім ударом ледь не вивів «Карпати» вперед – Всеволод Романенко з під поперечки перевів м’яч на кутовий. Забити самому грузину не судилося, але саме він став асистентом, коли господарі вдруге змусили гостей розпочати з центра поля. На 72-й хвилині після передачі з флангу у виконанні Сандро Гурулі Денис Кожанов в один дотик елегантно переправив м’яча у дальній від себе кут воріт у протихід кіперу, який почав маневр до ближньої стійки – 2:1. Проте попереду «Карпати» були недовго. Схоже, наша команда з одного боку надто довго тішилася забитому голу, а з іншого – зарано повірила, що гру зроблено. Це призвело до того, що практично тут же гості провели масовану атаку і після передачі низом з лівого флангу в район 11-метрової позначки Адріан Пуканич розстріляв Андрія Тлумака – 2:2. В цей момент пригадався розвиток подій матчу в Одесі, коли щойно Артем Федецький відкрив рахунок, як «Карпати» пропустили і гра закінчилася внічию – 1:1. На жаль, втратили «зелено-білі» очки й цього разу. Хоча мали дві чудові нагоди для того, аби таки вирвати перемогу. На 80-й хвилині Сандро Гурулі технічно підсік м’яча на Сергія Кузнецова і той фактично опинився один проти Всеволода Романенка. Форвард пробивав з гострого кута у дальню «шістку», але кіпер зачепив бальон і той пройшов повз стійку. А за дві хвилини до закінчення основного часу «Карпати» провели ще одну масовану атаку: Ігор Ощипко виконав простріл – кілька рикошетів і хтось з оборонців гостей завдав удару головою по своїх воротах – Всеволод Романенко з під поперечки у карколомному стрибку перевів круглого на кутовий. До основного часу арбітр додав чотири хвилини, але вони запам’яталися не футболом, а інцидентом, який трапився на між опорниками обох команд – карпатівцем Самсоном Годвіним та екс-карпатівцем, а нині гравцем «Іллічівця» білорусом Павелом Кірильчиком. В результаті обидва побачили перед собою жовті картки, але для Самсона вона була другою в матчі і він автоматично залишив поле. Проте щойно пролунав фінальний свисток, як Самсон Ґодвін вибіг на поле і намагався продовжити чоловічу розмову з своїм колишнім партнером. Добре, що гравці «Карпат» встигли зупинити свого опорника. Самсон, звісно, погарячкував і тепер йому вже вкотре доведеться пропускати матчі, але й Павел Кірильчик не повинен уникнути покарання – сподіватимемося, відповідні органи об’єктивно розберуться в інциденті. P.S. На завершення хотілося б ще раз повернутися до суддівства Віктора Швецова. Ні, не можна сказати, що «Карпати» понесли непередбачувані очкові втрати виключно через арбітраж. Перш за все вони в усьому винні самі. При всій повазі до «Іллічівця», команду такого рівня та ще й на своєму полі, той, хто мріє про Лігу Європи, зобов’язаний перемагати. Але що цікаво, сьогоднішня гра є четвертою, коли Віктор Швецов обслуговував матчі за участю «Карпат» в чемпіонаті України, і в кожній з них він припускався помилок на користь суперника «зелено-білих». Аби не бути голослівними, давайте перейдемо до фактів. Вперше дороги Віктора Швецова та «Карпат» перетнулися 20-го липня 2007 року, коли в стартовому матчі сезону 2007/2008 року «зелено-білі» грали в Сімферополі проти «Таврії». В тій грі за рахунку 1:0 на користь «Карпат» Лєанід Ковєль забив чистий гол (це визнала комісія АФА ФФУ), але арбітр його відмінив. У підсумку львів’яни програли – 1:2, а Швецов отримав дискваліфікацію. 1-го листопада 2008 року «Карпати» в Києві з рахунком 0:4 поступилися «Динамо». Рахунок 0:4, начебто, говорить сам за себе і ні про яке суддівство тут немає що й говорити. Тим не менше нагадаємо, що два голи динамівці забили з офсайду. Дуже сумнівним був і призначений у наші ворота пенальті, який кияни забили на останній хвилині першого тайму і рахунок став 0:3. Нарешті, 23-го листопада 2008 року «Карпати» вдома зіграли 1:1 з донецьким «Металургом». Гра проходила в заметіль і в другому таймі Віктор Швецов не побачив (чи не захотів побачити), як карпатівці таки заштовхали м’яча у ворота гостей. На сайті клубу навіть було розміщено фотографію, на якій чітко було видно – м’яч повністю пересік лінію воріт. Щодо сьогоднішнього арбітражу, то тут також далеко не все чисто. Звісно, спочатку необхідно детально розібрати відеоповтори. Та все ж висновок можна зробити вже зараз – Віктор Швецов до «Карпат» явно «не рівно дихає». Інформаційний центр ФК "Карпати" Шахтер — Таврия 3-0 Голы: Адриано, 10, 85, Илсиньо, 67 Днепр — Ворскла Голы: Калиниченко, 23, Селезнев, 69(п) — Цурри, 30, 67(п) "Ворскла" пожаловала в Днепропетровск впервые с тех пор, как завоевала Кубок Украины. Так что самое свежее впечатление от нашего города у полтавчан было очень приятным и радостным. Но такую же характеристику встречам "Ворсклы" здесь на клубном уровне дать никак нельзя. Крайне редко этой команде удавалось отбирать очки на поле "Днепра". К очередной встрече соперники подошли на хорошем эмоциональном фоне: "Днепр" прервал в Мариуполе серию неудач, побеждать начала и "Ворскла". Так что ничего удивительного в том, что на обе команды по сравнению с предыдущим туром произошло лишь две замены в основных составах, нет. Причем замены эти были у "Днепра": в старт вернулись Сергей Назаренко и Павел Пашаев. Уже на первых минутах соперники обменялись опасными ударами издали. Но если Цурри пробил над перекладиной, то Калиниченко помешала отличиться штанга! Но несмотря на такой обмен, нельзя сказать, что начало матча было обоюдоактивным. Игра проходила ближе к воротам "Ворсклы", но достаточно спокойно. Затишье нарушил Калиниченко. Максиму удался настоящий шедевр – хавбек "Днепра" отличился непосредственно с угловой отметки. Крученый мяч прошел как раз над головой стоявшего у штанги защитника по недосягаемой траектории для Долганского. Днепряне могли вскоре удвоить счет, но Гоменюк после подачи углового Феррейры пробил головой рядом с ближней штангой. И надо же было такому случиться, что вскоре отличился и второй герой первых минут. Цурри, подключившись к атаке, вколотил мяч в сетку ворот "Днепра" после прострела Есина, которому предшествовал великолепный проход от центрального круга до линии штрафной Маркоски. Нашей команде пришлось начинать все сначала. Днепропетровцы проводили практически все игровое время на половине поля соперника, но необходимой скорости в атакующих действиях не наблюдалось. После перерыва наша команда принялась за дело с еще большим рвением. Большую опасность несли стандарты в исполнении днепрян: после подач Феррейры и Калиниченко защитники полтавчан с огромным трудом выносили мяч из штрафной. Лишь на 60-й минуте "Ворскла" впервые пошла вперед. И эта атака едва не принесла успех – Боровик не слишком уверенно перевел на угловой мощный удар издали Цурри. С этой минуты игра пошла на встречных курсах. И на 65-й минуте в абсолютно безобидной ситуации в ворота "Днепра" был назначен пенальти. В то время как Боровик легко забирал мяч после навеса, Игорь Ищенко усмотрел нарушение правил со стороны Чеберячко на Сачко. 11-метровый четко реализовал Цурри. И тут же право на пенальти получила наша команда! Медведев завалил Селезнева, и сам Евгений спокойно восстановил равновесие в счете. Такое развитие событий накалило страсти на поле. "Днепр", несмотря на потерю из-за травм Русола и Селезнева, постарался еще больше увеличить давление. Наша команда стала действовать гораздо шире, активно используя фланги. На 82-й минуте был отменный момент, чтобы выйти вперед, но Долганский взял удар головой Лисицкого после подачи со штрафного Феррейры. На 88-й минуте Гоменюк едва не протолкнул мяч головой мимо голкипера "Ворсклы". Днепряне без устали атаковали до самого финального свистка, но так и не смогли вырвать победу. ФК ДНЕПР 29 ноября «Арсенал» — «Металлист» 1:2 (0:0) Борисполь. Стадион «Колос». +5 гр. «Арсенал»: Рева-к, Шершун, Гусев (Жоземар, 79), Закарлюка, Воробей, Романчук (Симоненко, 80), Евсеев (Микольюнас, 87), Ещенко, Хомин, Грицай, Данилов Гл. тренер: Александр Заваров «Металлист»: Горяинов-к, Майдана, Березовчук, Папа Гуйе, Обрадович, Бордиян (Буркхардт, 78), Валяев, Шелаев (Еременко, 46), Рыкун (Слюсар, 68), Зезе, Олейник Гл. тренер: Мирон Маркевич Судья: Евгений Геренда (Калуш) Голы: Хомин, 47 — Олейник, 51, Обрадович, 65 (п) Предупреждения: Ещенко — Валяев, Еременко Матчи между «Металлистом» и «Арсеналом» не принято называть модным словом «дерби», хотя что-то «дербийное» в них, безусловно, есть. Почти равная статистика встреч (у харьковчан преимущество в одну победу), Андрей Хомин и Александр Данилов с одной стороны и Денис Олейник с Владимиром Лысенко — с другой, харизма лидеров — Сергея Закарлюки и Александра Рыкуна, наконец, сама личность Александра Заварова: это чисто формальная сторона дела. А по сути обе команды показывают добротный футбол, и получается это у них благодаря подбору исполнителей, которые могут воплотить в жизнь предложенную тренером модель игры. Почти как у Роберта Рождественского — «мы долгое эхо друг друга». Впрочем, с «Днепром» «Арсенал» перекликается эхом гораздо сильнее. Возможно, и этот фактор дает встречам харьковчан и «канониров» дополнительную остроту. Отсутствие сразу трех игроков атакующего плана не могло не сказаться на игре «Металлиста». Без Марко Девича, Эдмара (перебор карточек) и Джексона Коэльо (травма) действовать впереди против маститой защиты киевлян тяжеловато. Потому-то, наверное, в первом тайме Виталия Реву гости особо и не беспокоили. А вот хозяева, особенно в первой половине дебютного тайма, имели несколько хороших возможностей огорчить самую надежную в лиге оборону. На 12-й и 13-й минутах это мог сделать Закарлюка — сначала после паса Хомина, затем со штрафного, — но здесь стеной стояли Горяинов в первом случае и Андрей Березовчук во втором. На 17-й минуте «желто-синие» организовали быструю атаку с выводом на ударную позицию Венанса Зезе — ивуариец не сумел распорядиться мячом как следует, но когда простреливал от лицевой в штрафную, попал в руку защитнику, однако арбитр промолчал. Спустя десять минут Закарлюка длинным пасом нашел возле правого угла штрафной именинника Андрея Воробья, который без обработки пробил в дальний верхний угол. И попал бы, если бы не потрясающий сейв Горяинова. Ну а на 40-й минуте капитан «Металлиста» прервал опасный прострел после трехходовки Хомин–Закарлюка–Романчук. В общем, назвать первый тайм особо насыщенным событиями никак нельзя. А вот начало второй половины прогнало дремотную пелену прочь. Сначала Хомин воспользовался ошибкой Джонатана Майданы, прошел по левому краю и ударил по воротам — после рикошета от Березовчука мяч влетел в ворота, прервав «сухую» серию Горяинова. Где-то мы это уже слышали — «обрезка» Майданы, рикошет от Березовчука... Впрочем, смутные мысли ушли в небытие уже через четыре минуты, когда Рыкун дал пас на угол вратарской на Зезе, тот в касание отбросил Олейнику, и Денис, опять же, в касание, переправил мяч в дальний угол. С выходом на поле Алексея Еременко шансы харьковчан выйти вперед заметно возросли. Сперва финн прицельно пробил со штрафного (чуть мимо ближнего угла), а затем навесил в штрафную, где виновники пропущенного гола могли реабилитироваться — Майдана продлил пас, а Березовчук пробил головой, но прямо в руки Реве. Реабилитация произошла чуть позже, когда Олейник индивидуальными действиями заставил сфолить в «карному» Евгения Евсеева, а Милан Обрадович спокойно реализовал пенальти. Затем, после подачи Еременко с угла поля, Папа Гуйе мог забить гол грудью, но Рева выручил свою команду. А на 72-й минуте Закарлюка выполнил очередную фирменную подачу, и Воробей пробил головой в угол — Горяинов успел «сложиться» и «вытянуть» мяч. Короче говоря, началось то, за что болельщики и любят встречи «Металлиста» с «Арсеналом» — открытый футбол, которого в украинской премьер-лиге днем с огнем не сыщешь. Впрочем, харьковчане после двух замен быстро «закрылись», и до конца матча сумели сохранить победный счет. Он мог быть и больше, если бы на третьей компенсированной минуте Зезе замкнул изумительный пас Марцина Буркхардта от левой бровки. Игра достойных друг друга соперников оправдала надежды болельщиков, а харьковские поклонники футбола получили еще и бонус в виде продолжения победной серии и возвращения «Металлиста» на второе место после однодневного перерыва. Александр ГРИГОРОВ ПОСЛЕСЛОВИЕ ДЕНИС ОЛЕЙНИК — Денис, киевский «Арсенал» знакомая тебе команда изнутри. Это как-то помогало тебе сегодня? — Да я как-то даже об этом не задумывался, честно говоря. Тем более, что когда я играл за «Арсенал» многих футболистов из сегодняшнего состава не было. Например, слева у них играет Александр Данилов, так я его не знал… И практически вся оборона по сравнению с моими временами в «Арсенале» поменялась. Разве что кроме Евсеева. Так что сегодня это совсем другая команда. И настраивался я сегодня как обычно, как на обычную игру чемпионата. — И ты, похоже, становишься специалистом по киевским командам — и «Оболони» забил, и «Арсеналу»… — Ну, вообще то хочется забивать не только столичным командам, а вообще всем соперникам «Металлиста». Получилось, что я уже вторую игру кряду забиваю, и очень хочется продолжать эту голевую серию. Хотя, конечно, на первом месте у нас всегда команда — главное, что «Металлист» выигрывает, а кто забивает — это уже другой вопрос. — Момент с нарушением. Пенальти часто пробивает сам пострадавший… — Вообще то у нас штатно пробивает Девич. Но поскольку его не было, пробил Милан. Когда арбитр показал на 11 метров, Милан уверенно пошел за мячом, он не сомневался, что забьет. И я совершенно не возражал. Главное, что мы из Киева увозим три очка. И турнирная таблица вновь приобрела приятный для нас вид — мы снова, день спустя, вышли на чистое второе место. Откровенно говоря, очень хотелось бы и на зимнее межсезонье уйти на втором месте. — Перед началом нынешнего чемпионата ты в одном из интервью говорил, что мы все «увидим другого Олейника». Можно считать, что мы его уже увидели ? — Ну, в этом чемпионате я стал лучше играть. Стал чувствовать себя более уверенным, стал чуть больше забивать… Я очень настраивался на чемпионат на сборах, очень тщательно готовился к сезону. И сейчас главное — прибавлять все больше и больше от игры к игре. — Тогда желаем, чтобы болельщики на каждом матче открывали для себя каждый раз нового Олейника… — Спасибо большое! ____________ МИЛАН ОБРАДОВИЧ — Милан, прежде всего общее впечатление от сегодняшней игры? — Чувствовалось, что в первом тайме мы играли под определенным давлением. Нам очень хотелось сегодня вернуть второе место, мы были просто обязаны выигрывать. А вот второй тайм… Несмотря на то, что нам забили, я думаю, что мы провели очень хорошие 45 минут. Как итог — наша победа. — То, что матч так рано начался — тоже, наверное, сказалось? Ты играл когда-нибудь в такое время? — Очень давно… И я могу сказать по себе лично — мой организм просыпается только к 12-ти часам дня. В независимости от того, когда я просыпаюсь сам (смеется). Так что лично мне было очень сложно, особенно в первом тайме. А во втором все уже было ок (смеется)! Все уже проснулись и хорошо заиграли (смеется)… — Перед матчем, дня за три, ты на тренировке сказал, что, мол, очень хочешь забить в Киеве. Ты что-то предчувствовал? — Нет, конечно. Но с «Арсеналом» мне что-то особенно везет. Это третья подряд с ними игра, где я забиваю — забил в Кубке Украины им, потом в прошлом чемпионате и вот сейчас. Но сегодня я особенно этого хотел. Сегодня рано утром у моего родного брата родилась дочка, которую назовут Миленой. И я очень хотел забить гол и посвятить его именно ей. Все получилось и сегодня я вдвойне счастливый человек. — А вообще пенальти Маркевич доверяет бить исключительно сербам в команде? — Не… Только сербУ. Я не знаю, кого вы еще считаете сербом… Я один серб в команде, я другого не знаю (смеется). Шучу, конечно! В принципе бьют пенальти, если играют Марко и Жажа. Я третий запасной (смеется) — Не боишься, что Маркевич дополнительные тренировки для тебя устроит? — Абсолютно не боюсь! Дополнительная работа мне всегда нравится, я от нее никогда не отказываюсь. — Имеется в виду правильное вбрасывание аута? — Ааа… Бывает такое. Иногда просто судье не понравится как ты при вбрасывании ногу отрываешь от земля. Обычно дело. Когда выигрываешь можно быть великодушным (смеется)… — Следующий матч — открытие стадиона — с «Оболонью» . Подобные официальные мероприятия давят на психику? Ведь надо будет обыгрывать соперника на 200 процентов… — Но не надо забывать о том, что дома всегда и легче играть. Особенно, когда тебя поддерживают 15, 20 тысяч болельщиков. С такой поддержкой, как на крыльях по полю летаешь. Поэтому если и будет немного давить, то это все пойдет на позитиве, а потому только на пользу всей команде. Владимир МАРКОВ, пресс-служба ФК «Металлист» Заря — Черноморец 0-1 Гол: Балашов, 89 Первый тайм прошел с преимуществом хозяев. Было много стандартных положений у штрафной «Черноморца», Шевчук, Милько и Скоба выполнили немало подач, они также при первой возможности били по воротам Руденко. Нельзя сказать, что луганчане создали много моментов, выделить стоит попытку Каменюки пробил с угла вратарской и приземление мяча на перекладину после подачи Шевчука с углового. В нашей команде созидать удавалось Балашову. Молодой форвард совершил несколько неплохих проходов, а перед самым перерывом пробил с острого угла, но не попал в цель. Второй тайм начался в том же ключе, но постепенно давление луганчан слабло. Игроки «Зари» по-прежнему били при первой возможности, но их удары из-за штрафной производили впечатление своим количеством, а не качеством. Правда, мяч снова попал в перекладину после углового, на этот раз рикошетом от головы Ващука. Контрвыпады нашей команды после перерыва стали острее. Неплохой момент был у Белецкого, еще лучше у Ребенка, которого вывели в прорыв по левому флангу Балашов и Мельо. Павел сильно пробил в дальний угол, но немного не попал в цель. Ну а в самом конце этой равной игры одесситам улыбнулась удача. После прострела Белецкого с правого фланга ударно сработала связка наших форвардов. Мельо сделал пас Балашову, который спокойно распорядился мячом в центре штрафной. Первый гол «с игры» в исполнении молодого нападающего принес очень нужную победу «Черноморцу». ФК ЧЕРНОМОРЕЦ Оболонь — Металлург Д 2-1 Голы:Куценко, 45+1, Варанков, 70 - Мхитарян, 25 Металлург З — Динамо 0-0 ТЕКУЩЕЕ ПОЛОЖЕНИЕ
|
|||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
